Коли ми стикаємося з такими складними викликами як війна, турбота про ментальне здоров’я стає надзвичайно важливою. Війна приносить сильний психосоціальний стрес. Він повʼязаний з подіями у житті людини та сприйняттям цих подій.
Причиною психосоціального стресу, крім війни та надзвичайних подій, може бути втрата. Втрата коханої людини, домівки, соціальних звʼязків через вимушений переїзд чи розрив із друзями. Ще одним дуже поширеним психосоціальним стресом є конфлікти між людьми.
Важкі події в житті людини викликають велику кількість емоцій. А вони своєю чергою повʼязані з фізіологічними процесами в нашому тілі. Еволюційно ми реагуємо на стрес тілесно. Тіло у разі зовнішньої загрози готується до реакції “бий або біжи”.
При стресі в кров виділяються адреналін, норадреналін та кортизол. Саме ці гормони сприяють негайним фізичним реакціям. Вони пов’язані з підготовкою м’язів тіла до підвищеної активності – “битися або тікати”.
Тому при стресі в організмі людини виникають значні фізіологічні зміни:
- пришвидшення серцебиття та частоти дихання,
- уповільнення або повна зупинка травлення,
- звуження кровоносних судин у багатьох частинах тіла
- розширення кровоносних судин у м’язах.
Також через стрес у людини може зупинитися слиновиділення та вироблення сліз, розширюються зіниці, підвищується потовиділення, виникає тремор.
Ці фізіологічні реакції є короткочасним. Зазвичай опісля організм відновлюється – всі процеси повертаються до звичного рівня. Адже загалом стрес є нормальною реакцією тіла на стресогенні чинники. Тому пережити стрес може кожен.
Крім того, сучасне життя влаштоване так, що у ньому є захисні фактори, які роблять нас стійкішими до стресу. Цими факторами є наші індивідуальні соціальні та емоційні навички і якості. А також – позитивна соціальна взаємодія, якісна освіта, гідна робота, безпечне оточення.
Якщо стрес буде занадто тривалим або виникатиме занадто часто, він перетвориться на надважкий стрес і впливатиме на здатність справлятися із повсякденними справами. А ще може спричинити психічний розлад. Проте не варто лякатися таких слів. Люди з легкими формами психічних розладів потребують не фармакологічних, а психосоціальних втручань. Іншими словами, це психологічна підтримка, психотерапія.
Тому важливо вчасно звернутися за допомогою. Ось невеликий перелік, де її можна отримати безоплатно:
- Проєкт UA Mental Help
Безкоштовна психологічна допомога українцям у форматі онлайн-сесій. Можна отримати до 12 безкоштовних консультацій (стосунки, розлука, адаптація на новому місці, депресія, тривожність, переживання горя, втрати, безсоння тощо).
Щоб отримати допомогу, слід написати запит на сесію у телеграм-групу. Сертифіковані коучі мають позначку біля імені «Coach ICF».
- Отримати допомогу можна від дипломованих психіатрів, психологів та психотерапевтів комунальних клінік Києва:
Цілодобовий телефон довіри: 0-800-50-12-12; (044) 541-04-04; (044) 541-04-05.
Телефони Київського міського кризового центру «Соціотерапія»: (044) 524-89-90; (044) 258-68-91; (044) 524-44-71; (044) 524-34-93.
Телефон для довідок цілодобової психіатричної допомоги (вул. Кирилівська, 103): (044) 463-74-79.
- Також в Україні діє цілодобова гаряча лінія із запобігання самогубствам «Lifeline Ukraine» – 7333.
Користуйся та бережи себе!