Так склалося в процесі еволюції, що орієнтуватися в світі люди навчилися, знаходячи легші способи ухвалювати рішення в потоці інформації та формулюючи власні бачення та переконання. Одним з таких шляхів “навпростець” є підтверджувальні упередження – тенденція помічати, запам’ятовувати та високо оцінювати інформацію, яка підтверджує наші переконання чи припущення, та, навпаки, знецінювати та применшувати вагу фактів, що їм суперечать.
Все було б нічого, якби наші переконання часто не були просякнуті когнітивними викривленнями чи нераціональними моделями мислення. Простішими словами, ми часто формуємо судження про світ, інших і себе в ньому, базуючись на хибних переконаннях.
Якби це був разовий момент або щось, що працює тільки на несерйозних рівнях, було б нічого. Але з таким ми можемо стикатися будь-де: в стосунках, роботі, спілкуванні з близькими, тому помилкова аргументація може вести до почуття виснаження, ізоляції та постійного розчарування в інших і невдоволення собою.
У цьому матеріалі ми спробуємо виокремити й зрозуміти найтиповіші хиби мислення, а також пошукаємо способи активно піддавати їх сумніву та перевіряти їхню істинність. Це дозволить зламати моделі негативного мислення й змінити ті основні переконання, які впливають на твоє життя.
Відразу скажемо, що наш набір поширених когнітивних викривлень далеко не повний. Але навіть розуміння цих допоможе тобі будувати правильні судження.
Чорно-біле мислення
Це викривлення – про крайнощі в поглядах на все. Чорно-біле мислення – це поширена помилка, яка полягає у тому, що людина не бере до уваги попередні дані, а оцінює все, що відбувається, тут і зараз. І з цієї позиції вибирає тільки серед діаметральних варіантів. Це про формулювання “якщо … то”, “або, або”, “ніколи” і “завжди”.
Спитай себе: “Що перебуває в сірій зоні поза твоєю увагою?”
Катастрофізація
Це переконання в тому, що в певній ситуації станеться найгірше. Зазвичай люди, навпаки, схильні сподіватися на краще і додавати позитивних сподівань до можливих розв’язок.
Але це когнітивне упередження, через яке людина передчасно налаштовує себе на якусь жахливу ситуацію. Хоча насправді, якщо ти зупинишся і задумаєшся про найгірший сценарій, у більшості випадків він не буде чимось аж таким поганим, навіть якщо і справдиться.
Спитай себе: “Наскільки ймовірний найгірший сценарій? Чи справді він настільки поганий?”
Хибне почуття безнадії
Складні ситуації бувають. Безвихідні – вкрай рідко. Тож імовірність досягти певного результату завжди значно вища, ніж ти можеш помилково уявляти.
Спитай себе: “Чи справді все буде так погано, якщо ти підеш на цей ризиковий крок?”
Применшення
Не недооцінюй позитивних подій! Не применшуй важливості, впливу, а навпаки, налаштовуйся на оптимізм.
Спитай себе: “Як ти можеш вплинути на ситуацію в позитивному ключі?”
Прийняття на власний рахунок
На жаль чи на щастя, світ не крутиться тільки навколо тебе. Не варто приписувати наслідки ситуацій (як позитивних, так і негативних) виключно своїм вчинкам.
Спитай себе: “Хто ще долучився до успішного результату та заслуговує на визнання?”
“Як має бути”
“Все буде добре” – думка про те, що ситуація має скластися саме так, як ти хочеш.
Спитай себе: “Чи варто покладатися на такий варіант?”
Почуття прерогативи
Якщо кілька попередніх викривлень стосувалися невпевненості, то цей, навпаки, про надмірну впевненість в собі. Це очікування певного результату, яке ґрунтується на переоціненому статусі нашої поведінки.
Спитай себе: “Може, правда не завжди на твоєму боці, навіть якщо ти часто буваєш правим?”
Передчасні висновки
Не кажи “Гоп!” і не май впевненості у сенсі ситуації з недостатніми при цьому доказами на користь цього висновку.
Спитай себе: “Може, цю ситуацію можна пояснити краще, не поспішаючи з висновками?”
Надмірне узагальнення
Намагайся не робити висновків чи формувати загальних уявлень на основі однієї лише ситуації.
Спитай себе: “Чи справедлива ця загальна оцінка?”
Читання думок
Ти не телепат. І думок на відстані читати теж не вмієш. Тому відкинь припущення про те, що ти розумієш чужі думки попри відсутність прямої комунікації (як і те, що інші розуміють твої за замовчуванням).
Спитай себе: “Ти точно звернув увагу на всі деталі та раціональні моменти?”
Емоційна аргументація
“Мені здається” – і докази не потрібні. Ти можеш відчувати і вважати, але якщо мова йде не лише про твою власну думку, але й пошук істини чи певних варіантів розвитку ситуацій або розв’язання проблем, оцінюй та аналізуй факти та контекст.
Спитай себе: “Ти точно спираєшся на факти в своїх судженнях?”
Щастя на аутсорсинг
Це схильність визначати зовнішні чинники індикатором свого щастя. Це якщо ти у своїх мріях, прагненнях та вчинках керуєшся не власними цінностями та переконаннями, а чимось, нав’язаним ззовні.
Спитай себе: “Як можна зробити так, щоб ти чув внутрішнє “Я”?”
Як бачиш, працювати є над чим. Тож бери в роботу, аналізуй свою поведінку, виділи трохи часу на саморефлексію та виправляй. Мислення з використанням таких викривлень з часом входить у звичку і над тим, щоб щось змінити, доведеться попрацювати. Але результат того вартуватиме. І нехай ніякі такі моменти не заважатимуть тобі ні в особистому, ні в професійному житті чи будь-якій іншій сфері діяльності.