Для кого секс-робота – це усвідомлений вибір та сфера професійної діяльності.
Для когось – це вимушена міра, піти на яку довелося через складні життєві обставини.
Для когось – це хобі, альтернативна сфера діяльності та можливість підзаробити.
Причина у всякого своя.
Але якщо ти обрав цей шлях, ти маєш розуміти ризики, які можуть виникати.
Ми вирішили запитати відомого адвоката та голову Human Rights Clinic – Віталія Матвєєва про те, які проблеми має українське законодавство в контексті питань, повʼязаних їх секс роботою в порноіндустрії і які зараз існують юридичні перешкоди у занятті секс-роботою для геїв та транслюдей?
Стаття 301 Кримінального Кодексу України. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів
1. Ввезення в Україну творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру з метою збуту чи розповсюдження або їх виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення з тією самою метою, або їх збут чи розповсюдження, а також примушування до участі в їх створенні – караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
На мою думку, цю статтю пора переглянути, так як її істоки ще з радянських часів. Суспільство прогресує і та обставина, що особа заробляє на життя, шляхом надання порнографічних послуг через Онліфанс, Теоеграм тощо, сучасну молодь не здивує.
Але стаття ще є і відповідальність. Правоохоронці можуть порушити кримінальне провадження, якщо, наприклад, у мережі інтернет знайдуть сторінку на якій особа знаходиться в оголеному стані…
Інше, коли особа не показує суспільству свої або інші фото порнографічного характеру (експертиза встановлює, чи дійсно на фото, картині тощо порнографічним матеріалом), а надає сексуальні послуги за гроші, відповідальність настає за ст. 181-1 КУпАП – заняття проституцією.
Стаття 301. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів
1. Ввезення в Україну творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру з метою збуту чи розповсюдження або їх виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення з тією самою метою, або їх збут чи розповсюдження, а також примушування до участі в їх створенні –
караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Стаття не є сучасною, адже постає питання, чому у демократичному суспільстві держава забороняє особі розпоряджатися власним тілом?
Суспільство не стоїть на місті, а постійно прогресує, вносить свої корективи, нові бачення та тенденції, але на жаль совкові правила ще зустрічаються у законодавстві, які гальмують цей прогрес